Наша подорож сьогодні почалась з досить цікавої історії. Справа у тому, що попросивши вчора води на вечір у жителів біля озера, чоловік швидко виніс нам 5-ти літровий бутель води і обміняв його на наш аналогічний пустий. Ми припустили, що вода у них може бути привозною чи приносною (адже чому у нього в хаті стоять набрані бутлі), тому не стали просити більше. Води нам вистачило, але зранку з собою у дорогу вже майже нічого не було. Тому одразу як рушили почали шукати де набрати води, бо їхати вгору під сонцем без неї не дуже весело. Зупинились під деревом, як побачили якусь споруду. Хлопці пішли з пляшками шукати щастя, а я лишилась біля речей разом з якимись людьми, що припаркували свою машину у тіні. Нікого живого біля того будинку хлопці не могли знайти, а отже ми залишались без води. Зрозумівши це незнайомці з машини дістали пляшку купленої негазованої води і вручили мені. Це було так приємно, і не через те, що у нас тепер є вода (ситуація не була катастрофічною), а через прояв людської доброти. Коли повернулись хлопці, серби, судячи з номерів машини, бажаючи допомогти нам чим можуть запропонували ще й хліба, але ми люб'язно відмовились, сказали, що їжа у нас є, і ще раз подякували за воду.
Їхалось непогано, після підйому на самому початку йшла відносно полога ділянка шляху, а там ще один торчок і майже спуск. Але знову нас виснажувала спека. Ми мріяли про хоч якусь хмаринку на небі, але вони, мабуть, усі були десь на півночі, над Тарою і Дурмітором.
А ще у нас вийшла промашка з обідом. Понадіялись на містечка по яким ми мали проїжджати судячи з карт, але інколи там не те щоб магазин, а й якусь хату тяжко знайти. Тому обідали тим, що залишилось. Сьогодні у нас у меню інжир, вафлі і ізюм. Якщо ви уважніше придивитесь на останні фото, то можете уявити де ми обідали. При дорозі знайшли рівну ділянку і сховавшись у якісь колючі кусти, щоб був хоч якийсь затінок. Сєкі жара, здається, давалась найтяжче і він пропонував полежати трохи тут, щоб відпочити, але море було вже так близько і ми відкинули цю ідею. І правильно зробили, бо попереду був крутий спуск , і через пару кілометрів перед нами відкрилась у всій своїй красі Которська бухта.
Проїжджаючи один тунель за іншим ми спустилися до води і не довго думаючи плюхнулись у неї, прихиливши велосипеди під деревом граната.
Це була, як у тій рекламі - райська насолода. Душа не знала чому радіти: воді, красі навколишній чи тому факту, що ми позаду лишили усі гори. Ось тут, коли ми вже були в декілька кілометрів від кінцевої точки усього нашого походу ми порівнювали свої сподівання на складність маршруту з реальністю. Сєка сказав, що думав буде трохи легше; Вова ж розраховував, що не трохи - думав, що там тих 400км, проїдемо і не помітимо :). І лише я, виявилось, вважала, що буде тяжче, а в результаті получилось навіть не так страшно, що на мою думку було виграшною ситуацією, на що хлопці сказали, що нервові клітини, які я втратила перед поїздкою - не відновлюються :)
Покидати цю затишну бухту у нас наміру не було, тому ми шукали кемпінг. В одному не було місць, у другому відсутнім був хазяїн. Зупинилися ми біля третього і після деяких перемовин зійшлись на ціні. Дуже нам сподобалось його розташування. Розклали намети в двох метрах від карніза над водою. З наших велочохлів зробили стінку, яка слугувала ще й затінком.
Було лише 4 години дня. Сєка забажав лишитись на місці, а ми поїхали у магазин та дослідження місцевості. Дорога тут одна - вздовж бухти.
Щоб ніхто у кемпінгу не сумнівався звідки ми - на вечерю готували борщ!
Після чого ми з Владом та Вовчиком поїхали пити каву у заклад під назвою Tramontana, де був вай-фай, щоб повідомити друзям про успішне прибуття у Боку Которську.
У нас попереду було ще два дні. Останній ми планували лишити на матрас біля моря, а от на завтра у нас були велосипедні плани. Але про них у наступному пості. Одне ми вирішили точно, на цьому місці ми залишаємось до самого від'їзду.
Довідкова інформація:
Дистанція: 80км (67 до кемпінга+14 радіально )
Ціна за кемпінг у Бока Которській: 5євро за ніч/людина
А запах від борщу був достатнім, щоб усі зрозуміли звідки ви? ;)
ВідповістиВидалити