Вело Чорногорія 2012 - День 11 -Завершення подорожжі

В 5 годин ранку задзвонив будильник і ми почали швиденько збиратись. Присіли на дорожку, перекусили.

Далі на коней і до аеропорту, через паром і Тіват і ось менше ніж за годину ми на місці. 

Збираємо велосипеди, на зворотній шлях не так ретельно і бережно, адже якщо щось і трапиться - то дома не так страшно. Справились. Сіли під пальмою, чекаємо реєстрації. Часу ще багато, вже стає жарко. Добре, що тут є вай-фай.

Спробували швиденько пройти реєстрацію, щоб отримати місця біля вікна, але з таким багажем не так легко це зробити. Нам знову щастить, на прийомі багажу тітонька цікавиться у когось, а який же тариф на велосипеди. Не знаю, що саме по чорногорському їй відповіли, але вона просто приклеїла бірочку і попросила віднести їх до спеціальної двері для крупногабаритного багажу. А от контроль ручної кладі проходили не без проблем. Спочатку Сєка, щось втиканув і з собою у літак вирішив взяти сувенірну пляшечку вина, маленьку, меншу 150 мл, але трохи більшу дозволеного, але його після деяких вмовлянь таки пропустили з нею. А потім ми загубили Вову, який йшов останнім з нас. Вже усі люди пройшли реєстрацію, а його все немає. Ми вже почали хвилюватись, але як виявилось, у нього в рюкзаку знайшли "кусакі". Довго Вова не міг зрозуміти - що це за річ така загадкова. Кусаками виявились плоскогубці, які були дорогі йому, тому прийшлось повертатись і здавати рюкзак у багаж.

Ми летимо додому! Як же ж цікаво ось так з висоти літака спостерігати і взнавати місця, якими ми проїжджали: рівнина на якій знаходиться Нікшич, Сланське озеро, Півське озеро, Дурмітор, Тара... уся Чорногорія як на долоні. Ця країна просто створена для велотуризму - мальовничі  пейзажі, чудові дороги, і гори тут, і море. Після такого просто неможливо залишитись не задоволеними подорожжю, я впевнена, що приємні спогади залишаться з нами на довгий час. 

Довідкова інформація:

Дистанція за день: 12 км

 Довідкова інформація усього походу:

 Дистанція на велосипеді: 510км - 99% асфальт - набір висоти близький 7000м

              піші прогулянки: 31,5км - набір висоти 1600м

Реальний набір висоти порахувати тяжко, через неточності GPS на такій нерівній місцевості і великій кількості тунелей, тому дані наближенні, не враховуючи невеликі перепади висот.

Фінансова сторона:

Переліт Вінниця-Тіват-Вінниця - 315євро

Доплата за багаж (велосипед): У авіакомпанії МАУ безкоштовним є провіз одного місця багажу до 23кг з обмеженням по розмірам. Велосипед вважається окремим місцем багажу (розміри при цьому не рахуються). Додаткове місце багажу 50євро. Тому теоретично, маючи на двох одну сумку і два велосипеди ми мали доплатити 50євро за кожен переліт, але з нас ніхто плати не взяв при обох перельотах.

При перевозці велосипеда достатньо було зняти одне колесо і повернути руль. Приспустити шини.  Усі ці правила можна прочитати на сайті МАУ.

Кемпінги: 2,5-5євро/ніч/людина

Ціни на продукти харчування мало відрізняється від наших. У великих або курортних містах є супермаркети, де можна купити будь-що (можливо, крім гречки, та і цукерок там великого вибору ми не зустріли ). В маленьких поселеннях з магазинами можуть бути проблеми.

Переїзд Бар-Майковац на потязі - 10євро=6+4 за велосипед

Нам уся поїздка обійшлась в середньому по 500євро на людину це навіть з невеликими подарунками і сувенірами, при цьому ми провели 7 ночей у кемпінгах, не обмежувались особливо в їжі.

Туристична інформація:

Для громадян України діє безвізовий режим, достатньо мати закордонний паспорт. Ми ніде не реєструвались, не платили жодного туристичного збору.

Авіаквитки купували через туристичні агентства (так як це чартерний рейс). Ціни інколи різняться з опублікованими на сайті оператора. Ми купували у турагенства "Жираф", що знаходиться у Мегамолі, так як у них ціна була без додаткових накруток.

Додатково, на всякий випадок, оформлювали медичну страховку, хоч ніхто її ніде не вимагав.

Наведена інформація не претендує на юридичну достовірність, а написана з власного досвіду.

Деякі висновки

Треба обов'язково мати з собою запасні колодки

Дуже бажано мати велофару, лише з налобним ліхтарем не зручно, через велику кількість тунелей.