Вело Чорногорія 2012 - День 10 - День відпочинку

Нарешті ми його вичислили, оте створіння, яке забезпечувало фонову музику у таборі. 

 Ось вона- цикада, така мала, а стільки шуму від неї. Так і  горланила, поки один з Чехів, який показував її дитині не штурхнув біля неї палицею. Потім ми знайшли ще одну, видно у них тут як мінімум дует. 


 От і настав той самий день матрасу, який ми запланували ще з дому. І як же це все-таки приємно, і радував не сам матрас, а те, що ми виконали все, що поставили за мету і вчасно! Сьогодні ми мали засмагати і купатись на морі.

 Але була одна річ, яка ці плани мала порушити - сувеніри. Зрозуміло, що найкращими є згадки про чудово проведені дні у цій привітній країні, але хотілося щось більш матеріальне, і головне не собі, а дорогим серцю людям. Та й, чесно зізнаюсь, мені було жаль витрачати цілісінький день на засмагу і сидіти на одному місці. Тому маючи гарний привід ми вирішили з'їздити у Герцог-Нові за призентами. Одноголосно було вирішено, раз у нас день відпочинку, значить їдемо на автобусі. 

Його біля кемпінгу дочекатись було проблематично, та й який був - то не зупинився. Порадившись з місцевими зрозуміли, що прийдеться йти пішки до Камерані. Туди 4 км, це ми знали, тому як закупалися там у магазині. Ну що ж, не так багато, ми ж гуляємо. За те по дорозі була нагода розглядіти місцеву флору

 так ростуть ківі

Це що за Агава??

Думала оливки, але на смак Владу не сподобалось :)

В Камерані часто ходять автобуси на Ігало, значить нам сюди. Ось такий привітний кондуктори у них, навіть в краватці.

У транспорті чуть не спарились, а ще усіх на сон потягнуло, Влад ледве не вискочив з автобуса, коли я його штурхнула, думав наша зупинка :)

Старе місто у Герцег-Нові досить непогане. Та ще й базар тут же. На ньому ми націлили свої погляди на сир, який вирішили купити з собою в Україну. Щоб не таскатись по жарі, будемо брати на зворотньому шляху.

Погуляли, накупили сувенірів, відвідали фортецю, пообідали.

І коли прийшли на базар, він був пустий! Добре, що ще один чолов'яга з сиром не вспів зібратись, от йому виторгу ми і зробили. 

Не хотілося нам шагати і назад 4км, тому шукали варіант автобуса, щоб довіз до кемпінга, і на наше щастя він підвернувся досить швидко. Єдиною проблемою стало пояснити йому, де ми хочемо вийти. Але висадились без пригод.

Сьогодні у нас прощальна святкова вечеря, ми уже у повному складі пішли у ту ж Трамантану. Замовили дві великі піци і по пиву. На цей раз нам з Владом вже з першого разу принесли безалкогольне, а от хлопці вирішили спробувати пиво з гарною назвою Jelen (олень, якщо перекласти).

Гарно тут і затишно. Відчувається, що ми вже завтра повертаємось додому - напав смуток. Але подорож стовідсотково вдалась, тому вирішено, що немає чого сумувати, а готуватись до майбутніх! 
Довго не засиджувались, чай пити пішли у табір і готуватись до завтрішнього виїзду. До аеропорту добираємося власним ходом, а тобто на велосипедах. Виліт після 11 годин, а значить вставати рано! У нас в запасі майже повний балон газу, з собою брати його неможна, тому люб'язно віддаємо його туристам з Чехії, які подорожують на мотоциклах. Вони були приємно здивовані такому подарунку.